Потерянные рифмы

Моїй м. Л. Прощання.



Час прощатись.

Вже поїзд рушає,

Від перону дитинства мого,

І не знає,

Моя доля не знає

Вередливого шляху свого…

Я дарую тобі

Свої квіти-

Мрії стиглого літа мої.

І назавжди,

Як спогад останній

Я візьму привокзальні вогні.