***

Коли від себе хочеться втекти,
Коли думкИ катують знову й знову.
І сам себе ненавидиш вже ти
Й немов навкруг замкнулось коло.

Життя своє назад віддати задарма
І не засвоїти його важкі уроки,
Не розібравшись, в чому сенс буття,
Піти в безодню, всі обдумав кроки.


Так, хочеться піти, та обернися, друг,
Як далі будуть ті, кого так сильно любиш?
У долі є багато білих, чорних смуг
Себе знаходиш в них, а потім знову губиш.

Коли від себе хочеться втекти,
Коли думкИ катують знову й знову.
Бери новий листок, пиши нові вірші
Все те, що так болить поклавши у основу.