Душа

Душа була самотньою рікою,
Лиш сонце сміх купало у воді,
І голос чистий лився над водою
її стрімких, та нездійсненних мрій.

Душа моя причастя диких трав,
Заквітчане дівча в латаття біле,
Я в тебе, душе, більше не просила,
Лиш голосу, щоб за собою вічно звав...

Душа була самотньою рікою,
Вже сонце сни купало у воді,
Я розділила всю печаль з тобою
І божевілля нездійсненних мрій...