Та де ж знайти туди пором ноктюрн

А я бреду в туманнім дні
Крізь негаразди і журу
До острівця – було мені
Там тепло й радісно, в пору…
Крізь фантастичний той туман,
О, стільки люблячих очей,
Лікують біль душевних ран.
Звідтіль тримаєте плече.

Приспів:
Все дивитесь, так рідні очі,
О, як же й досі всіх люблю.
У пам’яті, лиш вас, знайду –
Любов й добро віддати хочу.
Єднання нас, крізь тінь – вита,
Не розділяють нас літа.
Немов знов разом дні і ночі,
Всі до життя, такі охочі.

Там ластів’ята й голуби,
Душа наповнена добром;
В тім місці вчили, як любить…
…Та де ж знайти туди пором?
Той острівець – мій талісман,
Без нього був би я ніхто;
Там річка є, а ще лиман,
Де той хиткий легкий місток?...

Приспів:
Все дивитесь, так рідні очі,
О, як же й досі всіх люблю.
У пам’яті, лиш вас, знайду –
Любов й добро віддати хочу.
Єднання нас, крізь тінь – вита,
Не розділяють нас літа.
Немов знов разом дні і ночі,
Всі до життя, такі охочі.

Лелек подружжя на гнізді,
Пейзажі незабутніх місць.
Там – Мама й Татко молоді,
З тих літ являється все вість…

Приспів:
Все дивитесь, так рідні очі,
О, як же й досі всіх люблю.
У пам’яті, лиш вас, знайду –
Любов й добро віддати хочу.
Єднання нас, крізь тінь – вита,
Не розділяють нас літа.
Немов знов разом дні і ночі,
Всі до життя, такі охочі.

В’ячеслав Шикалович
31.01.2023р. – 14.04.2025р.
Мелодія на слова пісні: