Кто целовал её (Хто цілував її)

Хто цілував її - п'янів, мов від вина,
А хто любив - втрачав навіки розум й волю...
Хто доторкнутися хотів до чистоти дівочих снів -
Блаженний - сліпо вірив долі...
Брів у тумані забуття на сміх дитячий,
Як життя солодкий і, як сон, примарний...
Назад немає вороття для того, хто обрав життя
Серед снігів вершин захмарних...
Хто цілував її, п'янів, мов від вина,
А хто любив - той пив джерельну воду...
Хто доторкнутися хотів до святості дівочих снів,
Щасливий - бо пізнав СВОБОДУ!